Ольга Петрівна Гуля (дівоче прізвище – Іванова) – доцентка, завідувачка кафедри у 1948–1949 і 1959–1971 рр. Народилася 15 грудня 1907 р. у Ленінграді. Корінна ленінградка, виросла в родині кваліфікованого робітника. Батько Ольги Петрівни протягом усього свого життя працював на вагоноремонтному Пролетарському заводі в Ленінграді. Мати – домогосподарка. В 1924 р. закінчила Єдину радянську трудову школу і вступила на літературне відділення Інституту історії мистецтв. Із 1924 по 1930 р. навчалася в Ленінградському інституті історії мистецтв за спеціальністю «літературознавець, викладач мови та літератури». Вчителями її були академік В. Перетц і професор В. Жирмунський. З вересня 1929 по вересень 1931 р. працювала вчителем мови і літератури в старших класах і була завучем у середній школі с. Попівка Леніградської обл. З 1931 р. О. П. Гуля перейшла на роботу в Ленінград. Спочатку з 1931 по 1936 – викладач навчального комбінату при факультеті «Червона робітниця», паралельно з 1933 по 1936 р. – викладала російську мову і літературу на факультеті 2-го Ленінградського медичного інституту. З вересня 1935 по 1942 р. – викладач зарубіжної літератури Бібліотечного інституту ім. Н. К. Крупської (Ленінград), з серпня 1942 по січень 1943 р. перебувала на окупованій території в Єсентуках, де працювала вчителем неповної середньої школи (Східний Кавказ). Після звільнення цієї території з 1943 по 1945 р. працювала ст. викладачем П’ятигірського педагогічного інституту, з 1945 р. – ст. викладач кафедри зарубіжної літератури Чернівецького державного університету, а з 1959 р. по 1971 р. очолювала дану кафедру.

Отже, О. П. Гуля 1945 року стояла біля витоків кафедри зарубіжної літератури Чернівецького університету, а згодом, після смерті чоловіка, з квітня 1948 р. виконувала обов’язки завідувача цієї кафедри (12 місяців). Але у 1949 р. її відрядили на рік до аспірантури у Київ. В 1950 р. закінчила аспірантуру Київського державного університету. У Чернівцях їй відмовили в будь-якій посаді в ЧДУ. За розпорядженням Міністерства освіти, її поновили на посаді ст. викладача кафедри зарубіжної літератури. Після захисту кандидатської (1954 р.) їй дозволили взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади в.о. зав. кафедри зарубіжної літератури ЧДУ. Із 1959 р. к.філол.н., доц. О. П. Гулю призначили на посаду зав. кафедри. До 1971 р. вона очолювала її (вийшла на пенсію). Час був важкий: бракувало всього, у тому числі підручників і добрих перекладів зарубіжної класики. Політична цензура сама визначала книги, з якими можна було знайомити студентів, що, однак, не затьмарило лекторської індивідуальності цих викладачів. Микола Петрович і Ольга Петрівна Гуля виробили свій лекційний стиль глибокого проникання в тканину художнього твору, не задовольняючись його поверхневими, описовими тлумаченнями. До цього додавалася бездоганна (ленінградська) літературна мова і безсумнівний артистизм. Під керівництвом Ольги Петрівни кафедра вдосконалювала основні та спеціальні курси. Студентам і викладачам добре запам’яталися її лекції з французької літератури, на яких найкращі переклади зіставлялися з текстами мовою оригіналу (наприклад, лекції про Роллана, Верлена та ін.). Перша тема для кандидатської дисертації – «Давні центри літератури і мови на території сучасної Франції» – запропонована проф. М .П. Гулею. Ця тема входила в задуману М. Гулею працю «Фондознавство світової літератури». Але обставини, що склалися в ті роки на кафедрі, змусили змінити тему. Ключова тема наукової роботи О. П. Гулі була пов’язана з поглибленим вивченням творчості Ромена Роллана. Вибір дістав схвалення вдови письменника Марії Павлівни Кудашевої, з якою О. П. Гуля вела листування, та академіка АН України Олександра Білецького, під керівництвом якого писала кандидатську дисертацію. Робота над темою супроводжувалася читанням спецкурсів: «Ромен Роллан і О. І. Герцен», «Ромен Роллан і Ф. М. Достоєвський». Особливу увагу О. П. Гуля приділяла вивченню взаємозв’язків української та зарубіжної літератур. Вона опублікувала статті «К вопросу отношения О. Ю. Кобылянской к зарубежной литературе» (1957), «О. Ю. Кобылянская и Готфрид Келлер» (1964), «Шекспир на Буковине» (у співавторстві із З. А. Івашкевич). Ольга Петрівна надавала також суттєву допомогу працівникам шкіл, інших вузів у їхній науково-дослідницькій і педагогічній діяльності. Усі колеги незмінно добрим словом згадують її високу інтелігентність, приязність, гостинність і товариськість. Її домашні застілля завжди перетворювалися на дуже цікаві гуманітарні бесіди.

Читала курси: «Історія англійської літератури (по XVII ст. включно)», «Історія французької літератури до ХІХ ст.», «Історія французької літератури першої половини ХІХ ст.», спецкурс «Ромен Ролан», спецкурс «Англійський революційний романтизм. Байрон», «Французька література ХХ ст.», «Історія зарубіжної літератури ХХ ст.», спецкурс «Діккенс», «Бальзак».

 Основні публікації:

1. Гуля О. П. Ромен Роллан. Життя і творчість (До 100-річчя з дня народження). Київ : Знання, 1966. 38 с.
2. Гуля О. П. Ромен Роллан : спеціальний курс з французької літератури для студентів університету. Лекції 1-4. Чернівці : Чернівецький державний університет, 1960. 66 с.
3. Гуля О. П., Івашкевич З. А. Шекспір на Буковині. Київ, 1964.
4. Гуля О. П., Бабенко А. І., Плаушевська О. В. Антична література. Львів : Львівський держ. ун-т, 1962.
5. Гуля О. П. До питання про ставлення О. Ю. Кобилянської до зарубіжної літератури. Наукові записки. Т. XXXVII. Серія романо-германської філології. Вип. І. ЧДУ, 1957.

(З кн..: Нікоряк Н., Бойчук А. Чернетка кафедральної історії : історіографічна спроба. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. 136 с.)