Дата створення – 1945 р. (кафедра зарубіжної літератури). У 1981 р. її було реорганізовано у кафедру зарубіжної літератури та теорії літератури. У 1990 р. до кафедри була приєднана кафедра російської літератури й утворена кафедра теорії та історії світової літератури.
Завідувачі кафедри
Професор Микола Петрович Гуля (1945–1948)
Доцентка Ольга Петрівна Гуля (1948–1949 і 1959–1971)
Старша викладачка О. Д. Діденко (1949–1950)
Професор Петро Тадейович Русанов (1950–1953)
Професор Роман Михайлович Волков (1953–1959)
Доцентка Олена Володимирівна Плаушевська (1971–1976)
Доцент Микола Тихонович Нефьодов (1976–1981)
Професор Анатолій Романович Волков (1981–1998)
Професор Борис Павлович Іванюк (1998–2001)
Професорка Ольга В’ячеславівна Червінська (2001–2022)
З історії кафедри
Засновником кафедри (у 1945 р.) був відомий учений, професор Микола Петрович Гуля – знавець живих європейських мов, а також давньогрецької, латини, давньоєгипетської, санскриту й китайської. Автор праць «Платон і поезія», «Поетична техніка Ріґведи», «Дидактична афористика Давнього Єгипту» та ін. Також обіймав посади декана філологічного факультету та проректора з наукової роботи. Розпочав роботу над грандіозним проектом «Фондознавство всесвітньої літератури» (вдалося завершити лише перший том дослідження «Мова і фольклор пігмеїв і пігмоїдів»). На жаль, більша частина його доробку залишилася в машинописному варіанті. Під керівництвом проф. М. П. Гулі на кафедрі працювали доцентка І. І. Коропатва, старша викладачка Ольга Петрівна Гуля, старший викладач Є. П. Турта і лаборант Є. В. Лейман. Згодом до них приєдналися старша викладачка Тамара Олексіївна Щелкова і старша лаборантка Марія Соломонівна (Мар’ям Шломівна) Каплан. У 1947–1948 рр. до викладання спецкурсів і спецсемінарів долучалися сумісники з кафедри іноземних мов: старший викладач Н. Є. Ноллен, старша викладачка Ольга Яківна Златоустова, Марта Мойсеївна Біккель, С. П. Нугер. Також на кафедрі працювали асистентка В. Г. Загвоздкіна, старший лаборант Г. Р. Маркус і завідувачка лабораторії Г. І. Сколовська.
У 1948 р. завідувачкою кафедри стала учениця Олександра Білецького, дослідниця творчості Ромена Роллана, доцентка Ольга Петрівна Гуля. Під її керівництвом налагоджено діяльність секції всесвітньої літератури історико-філологічного товариства ЧДУ, працював студентський науковий гурток. До викладацького колективу кафедри доєдналася І. М. Альтман. Також на кафедрі працювали старший лаборант Р. Горенбейн і лаборантка Є. Смірнова.
У 1949–1950 н. р. кафедрою керувала старша викладачка О. Д. Діденко, дослідниця французької літератури спротиву та творчості Анатоля Франса. До колективу кафедри долучається старший викладач Я. І. Гордон, Анатолій Романович Волков, на погодинній оплаті З. П. Шаталова, а також сумісниця з кафедри латинської мови А. І. Бабенко.
У 1950–1953 рр. кафедру очолював доцент Петро Тадейович Русанов, дослідник творчості Йоганна Вольфґанґа Ґете.
У 1953–1959 рр. кафедрою завідував професор Роман Михайлович Волков, наукові інтереси якого зосереджувалися на славістиці та компаративістиці. Також обіймав посаду проректора з наукової роботи. Досліджував українсько-російсько-польські літературні взаємини, фольклорно-літературні зв’язки, творчість окремих письменників слов’янського світу, редагував двотомне дослідження до IV Міжнародного з’їзду славістів, фольклорну збірку «Буковина в піснях». У цей період до співробітників кафедри долучилися Владлен Данилович Шевченко, доцент Олександр Тихонович Крицевий, старша лаборантка Раїса Давидівна Сіперштейн, Олександр Павлович (Шлем Пейсахович) Садовник.
У 1959–1971 рр. кафедру знову очолює Ольга Петрівна Гуля. Колектив кафедри поповнюють доцентка Олена Володимирівна Плаушевська, Василь Іванович Левицький, Григорій Костянтинович Бостан, старший викладач Микола Тихонович Нефьодов. На погодинній оплаті працюють А. М. Ткачук, Р. Д. Сіперштейн, Зінаїда Андріївна Івашкевич, Дмитро Омелянович Руснак.
У 1971–1976 рр. кафедрою керувала доцентка Олена Володимирівна Плаушевська, дослідниця англійської літератури та античних сюжетів у західноєвропейських літературах ХХ ст.
У 1976–1981 рр. кафедру очолював доцент Микола Тихонович Нефьодов, автор відомого підручника «Історія зарубіжної критики і літературознавства» (1988).
У 1982–1998 рр. завідувачем кафедри був професор Анатолій Романович Волков, спеціаліст з теорії літератури, слов’янських та західноєвропейських літератур, перекладознавства та фольклористики. Засновник власної наукової школи з вивчення традиційних сюжетів та образів. Кафедру реорганізовано в кафедру зарубіжної літератури та теорії літератури. Це дало змогу розширити діапазон науково-педагогічної діяльності викладачів. Проф. А. Р. Волков багато років редагував науковий збірник «Питання літературознавства» (виходить з 1966 р.). Також у 1991–1999 рр. завідував лабораторією порівняльного літературознавства.
У 1990 р. до кафедри була приєднана кафедра російської літератури й утворена кафедра теорії та історії світової літератури. У цей час колектив кафедри здійснює системний опис найхарактерніших явищ світової літератури в руслі компаративістики: артуріана (Ірина Іванівна Горбачевська), тема «штучної людини», мазепіана (А. Р. Волков), сюжет про Атлантиду (Ігор Михайлович Зварич), фаустіана (Анатолі Євенович Нямцу, Семен Дмитрович Абрамович), робінзонада (Юрій Ігорович Попов), жанніада (Ольга В’ячеславівна Червінська), образ Сократа (Олександр Володимирович Бойченко). Підсумком роботи проф. А. Р. Волкова стали широковідомий «Лексикон загального та порівняльного літературознавства» (2001) і колективна монографія «Традиційні сюжети та образи» (2004).
За цих часів над окремими літературознавчими темами також активно й плідно працювали усі викладачі кафедри. Микола Артемович Богайчук досліджував українсько-румунські літературні зв’язки, перекладав українських і румунських письменників, згодом видав практичний словник-довідник «Література і мистецтво Буковини в іменах» (2005). Борис Павлович Іванюк вивчав питання метафори і поетики. Валерій Анатолійович Лавренов досліджував проблеми перекладознавства у славістиці. Петро Васильович Рихло звернувся до вагомої спадщини німецькомовних письменників Буковини, зокрема відкрив для краян постать Пауля Целана. О. В. Червінська від досліджень традиційних сюжетів та образів світової літератури перейшла до вивчення проблем теорії рецепції. Галина Михайлівна Теленько спеціалізувалася на англомовні літературі. Людмила Павлівна Сердюк досліджувала творчість Шарля Пеґі.
У 1999–2001 рр. кафедрою керував професор Борис Павлович Іванюк, наукові інтереси якого пов’язані з метафорологією, жанрологією, аналізом художнього твору та російською поезією. Автор монографії «Метафора і літературний твір» (1998).
У 2001–2022 рр. кафедру очолювала професорка Ольга В’ячеславівна Червінська. Коло її наукових інтересів – класична поетика, методологія, рецептивна поетика та герменевтика, жанрологія, літературна транзитивність, класична російська література, Срібна доба, кризові стани та явища культури, а також актуальні проблеми зарубіжної літератури. Авторка монографій «Акмеїзм у контексті Срібної доби і традицій» (1997) «Пушкін, Набоков, Ахматова: Метаморфізм російського ліричного роману» (1999), «Рецептивна поетика» (2001), «Аргументи форми» (2015). Головна редакторка наукового журналу «Питання літературознавства». У 2000-х роках кафедра набуває нових параметрів – ліцензовано підготовку фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) за двома філологічними напрямками – із зарубіжної літератури та теорії літератури.
У ці роки виходять друком монографія проф. І. М. Зварича «Міф у ґенезі художнього мислення» (2002), збірка статей доц. О. В. Бойченка «Щось на кшталт шатокуа» (2003), монографія проф. П. В. Рихла «Поетика діалогу» (2005), спільна монографія проф. О. В. Червінської, проф. І. М. Зварича, доц. Алли Володимирівни Сажиної «Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту: Теоретико-методологічний погляд на сучасну практику словесної культури» (2009), монографія доц. Наталії Валеріанівни Нікоряк «Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту» (2011), колективні монографії за упорядкування проф. О. В. Червінської «Поетика містичного» (2011) та «Імператив provincia» (2014), численні переклади німецькомовної літератури проф. П. В. Рихла.
Робота кафедри спрямована на нову широку наукову тематику з актуальних проблем сучасного літературознавства. З 2002 р. на кафедрі щорічно відбуваються Міжнародні наукові літературознавчі конференції. Активно функціонує аспірантура за спеціальностями 10.01.04 – «Література зарубіжних країн» та 10.01.06 – «Теорія літератури» (захищено 18 кандидатських дисертацій). Видано значну кількість навчально-методичних посібників.
Колектив кафедри підтримує тісні зв’язки з вищими навчальними закладами і науковими установами нашої країни (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Київський національний лінгвістичний університет, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Львівський національний університеті імені Івана Франка, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Харківський національний університеті імені В. Н. Каразіна та ін.) та зарубіжжя (Колумбійський університет, Віденський університет, Клаґенфуртський університет, Педагогічний університет м. Людвігсбурґа, Університет Масарика, Інститут грузинської літератури імені Шота Руставелі, Природничо-гуманітарний університет у Седльцях та ін.).
(Більше про історію кафедри в кн.: Нікоряк Н., Бойчук А. Чернетка кафедральної історії : історіографічна спроба. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. 136 с.)